У Міністерстві юстиції України за участі заступника Міністра юстиції Дениса Чернишова та міжнародних партнерів відбулась координаційна зустріч щодо реформування пенітенціарної системи України.
Учасники заходу обговорили актуальні питання реформи пенітенціарної системи та визначили ключові пріоритети у плануванні подальших дій.
За словами заступника Міністра юстиції України Дениса Чернишова, реформа пенітенціарної системи наразі одна з ключових та пріоритетних реформ Мін’юсту та охоплює безліч сфер.
«Пенітенціарна система - це країна в країні з притаманними, як для держави, проблемами та завданнями, тому ми проводимо одразу низку реформ, які стосуються кримінально-виконавчої служби. У даному процесі задіяні всі сегменти – від охорони здоров’я та харчування до освіти та психології».
За словами керівника проекту «Право-Justice» Довидаса Віткаускаса, країни Європейського Союзу, як і Україна, шукають балансу між попередженням злочинності та безпекою громад, з одного боку, та реабілітацією та ресоціалізацією, з іншого.
«Право-Justice» допомагає застосовувати найкращі практики у пошуку цього балансу в Україні шляхом підтримки застосування пробації та альтернативних видів покарання як одного із шляхів поліпшення ситуації у в'язницях», - зазначив керівник проекту «Право-Justice» Довидас Віткаускас.
На заході за участі міжнародних партнерів був також представлений паспорт реформи пенітенціарної системи. Генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Юлія Зайченко відзначила високу ефективність застосування сучасних методів планування та звернула увагу на послідовність, чіткість та комплексний підхід до реалізації найбільш складних заходів реформи у Міністерстві юстиції.
«Паспорт реформи пенітенціарної системи - це один із найбільш комплексних документів із чіткими заходами, визначеними індикаторами та строками. Він створений з метою більш ефективної реалізації однієї із ключових реформ Міністерства юстиції. Методологія, за якою відбувається втілення реформ сьогодні, застосовується також Урядом Канади, Червоним Хрестом та організаціями ООН під час реалізації їх проектів. Методологія довела свою ефективність у всьому світі», - зазначила Юлія Зайченко.
Мета реформи – створити повноцінну систему пробації, яка здатна забезпечити реабілітацію правопорушників та створити баланс між безпекою суспільства та запобігання скоєнню кримінальних правопорушень.
Можливість реабілітації має велике значення для суспільства та сприяє зниженню кількості скоєних повторних злочинів і відповідно – зменшенню загальної кількості злочинів у країні.
Пробація – більш перспективна та логічна схема виконання покарання, з допомогою, підтримкою, мотивацією порушника до змін без вилучення його із суспільства, є дієвою альтернативою покаранню у вигляді позбавлення або обмеження волі.
Застосування санкцій та попереджувальних заходів дасть змогу зменшити державні витрати на утримання правопорушників у місцях позбавлення волі та сфокусувати ресурси на їх реабілітації, допоможе зберегти соціально-корисний потенціал.
Реформою передбачається розробити механізми застосування пробації до осіб, звільнених умовно-достроково, та запровадження електронного моніторингу під час їх перебування на пробації.
Гендерно-чутливі програми реінтеграції, методики оцінки їх ефективності до правопорушників, розроблені з урахуванням кращих міжнародних практик, а також розширення застосування альтернативних санкцій до осіб, які порушили умови відбування покарання, та залучені до цього процесу органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, міжнародні проекти технічної допомоги дозволять ефективно здійснювати супровід суб’єктів пробації в громаді.
Іншим важливим компонентом реформи є впровадження інституту досудової доповіді – абсолютної новації для правової системи держави.
Мета досудової доповіді – забезпечити суд інформацією, що характеризує обвинуваченого, містить його соціально-психологічну характеристику, оцінку ризику вчинення повторного правопорушення, а також висновок про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк. Тобто досудова доповідь дозволяє суду отримати значно більше даних про обставини правопорушення, ніж міститься у обвинувальному акті, а отже – ухвалити більш зважене та релевантне рішення щодо застосування тих чи інших санкцій.
Завдяки реформі вже створено систему пробації (Державну установу «Центр пробації», 24 філії, 560 уповноважених органів з питань пробації), розроблено низку пробаційних програм, впроваджено новий інститут кримінального процесу – досудову доповідь.
Після того, як було створено Державну установу «Центр пробації» як самостійну організацію у продовж 2018 року вдалося досягти вагомих показників: органами пробації складено 33,3 тис. досудових доповідей. У процесі складання досудових доповідей 70 % обвинувачених реалізували своє право та взяли участь у їх складанні; у 25.6 тис. досудових доповідях (77%) органами пробації було надано висновок про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства; у 80% випадків висновок інспекторів пробації про можливість виправлення обвинуваченого співпав з рішенням суду.
Налагоджено алгоритм ефективної взаємодії установ виконання покарань та органів пробації при підготовці засудженого до звільнення. Створено комунікаційні платформи для поширення в суспільстві інформації про роль та переваги пробації.